ліміт

-у, ч.

1) Гранична норма. || Норма, в межах якої дозволяється користуватися чим-небудь, використовувати щось.

••

Креди́тний лімі́т — максимальна сума кредиту, що її кредитор (банк) може надати одному позичальнику чи групі позичальників.

Лімі́т ка́си — гранична сума грошей, що її можна зберігати у касі підприємства.

Лімі́т страхува́ння — максимальний розмір страхової суми.

2) Межа, обмеження, граничне значення якоїсь величини. Ліміт послідовності функцій.